Красива мова складається з трьох компонентів: правильного дихання, звучного голосу і виразної артикуляції. Ви напевно чули про те, що майбутнім акторам і вокалістам «ставлять голос», але за цим туманним формулюванням ховається копітка робота відразу в трьох напрямках: дихання, голос, дикція. Якщо ви хочете звучати, як професійний диктор, і поставили за мету стати чудовим оратором, вам теж доведеться приділити увагу кожному з цих аспектів. Іноді людині здається, що мова у нього виразна, дихає він правильно, тільки голос підкачав. Тому він приділяє увагу одному типу вправ, ігноруючи всі інші. Це помилка, яку слід уникати. Щоб почути недоліки мови, потрібно бути професіоналом. Вам може здаватися, що ви говорите бездоганно виразно, але будь-викладач ораторського майстерності, вокаліст або логопед скаже, що ви «ковтаєте» звуки або неправильно артикулируете. До того ж компоненти красивої мови взаємопов'язані і окремо розвиваються погано. Правильної артикуляції і красивого тембру не буде без тренування дихання, а дикційні вправи заодно покращують звучання голосу.

Розвиток правильного дихання

Дихання-фізіологічна основа мови, тому починати постановку голосу слід з нього. Мета дихальних вправ – відпрацювання сильного, економного і рівномірного видиху. Якщо ви говорите тихо, то з високою часткою ймовірності проблема криється саме в слабкому видиху. Також потрібно навчитися поповнювати легені непомітно, щоб мова не переривалася непотрібними за змістом паузами. Для цього доведеться задіяти весь м'язовий апарат грудної клітини, включаючи ребра і діафрагму. Нарешті, на дихання впливає поза, тому не забудьте розправити плечі і підтягнути живіт. За посиланням - http://krasno.com.ua/tekhnika-rechi/ можна навчитися техніці мови в Києві.

Вправа 1
Тренуємо правильне дихання. Станьте прямо, але не напружуйтеся. Покладіть одну долоню на верхню частину живота, другу – збоку на талію. Це потрібно, щоб ви могли відчути руху ребер і діафрагми під час вправи. Без зусиль вдихніть, а видихайте на рахунок від 1 до 5. Вважати вголос не треба, зосередьтеся на русі ребер і діафрагми. Грудна клітка не повинна розтягуватися, як при глибокому вдиху! Вдих короткий і природний, видих – довгий і плавний, але без зусилля.

Вправа 2
Економний вдих – короткий і безшумний. Послухайте аудіокнигу, яку читає відомий актор, і зверніть увагу,: ви не чуєте, як він вдихає. Ви також можете записати власне читання вголос, щоб переконатися: вдих може бути чути, іноді через нього виникають порушують сенс паузи. Щоб цього не відбувалося, тренуємо економний вдих. Для цього потрібно вдихнути носом, затримати на рахунок 1-3 дихання і плавно видихнути через рот на рахунок від 1 до 5. Видих – довгий і плавний, вдих – короткий і природний. Слідкуйте за м'язами преса! Вони не повинні розслаблятися, живіт повинен бути підібраний.

Вправа 3
Ще одна вправа на економний видих. Зробіть глибокий вдих через ніс на рахунок 1-3. Затримайте дихання на рахунок «раз», а потім плавно видихайте через рот, вимовляючи «с», «ф» або «ш». Звук» с " повинен звучати без поштовхів, вібрації або ослаблення до кінця видиху.

Вправа 4
Переходити до цій вправі слід тільки після того, як ви освоїли економний вдих і плавний видих на звуках «с», «ф» і «ш». Положення тіла те ж: стоячи, плечі розгорнуті, живіт підібраний. Зробіть глибокий вдих через ніс, коротку паузу, а потім на одному видиху читайте скоромовку. Вона повинна звучати плавно, без поштовхів і пауз для забору повітря.

Постановка голосу

Робота над постановкою голосу починається з пошуку власного тембру і природного звучання. Це відправна точка: визначте гучність і тембр мови, при яких голосові зв'язки не напружуються, мова не зривається на вереск чи хрип. Запам'ятайте природне звучання: ваше завдання-поліпшити силу і виразність мови саме в цьому комфортному стані. Можете записати на аудіо короткий уривок вірша, скоромовку або уривок прози в своєму тембрі, щоб потім можна було порівняти звучання до і після вправ. Якщо постійно перенапружувати зв'язки, голос «зірветься».

Вправа 1
Займайтеся сидячи, але не сутультеся – положення тіла впливає на звук. Злегка підніміть голову. Зробіть глибокий вдих через ніс, а на видиху тягніть сонорні звуки: «л», «м», «л», «р». Стежте, щоб звук виходив рівномірним, не тремтів, не згасав і не зривався.

Вправа 2
Ускладніть попередню вправу: додавайте до сонорних звуків голосні. Вимовляєте їх на видиху плавно і протяжно, як ніби співаєте. Важливо: акцент повинен бути не на гласному звуці, а на сонорном: «ммма», «ммме», «ммми» і так далі. Щоб поставити мову і розширити діапазон, поступово підсилюйте гучність: кожен склад вимовляєте тихо, голосніше і голосно. Потім у зворотному порядку: голосно, тихіше, тихо.

Вправа 3
Якщо виходить протягувати склади рівномірно, без тремтіння і поштовхів, переходите до наступного рівня складності. На видиху промовляйте серію складів з кожним сонорним, наприклад: "ла", "ле", "Лі",» ло«,» лу«,» ли«,» Ле«,»ля". Склади не повинні зливатися в одне слово, робіть між ними паузу. Спочатку говоріть повільно, потім – з прискоренням до кінця ряду, потім – з уповільненням. Випишіть склади заздалегідь: необхідність тримати їх в пам'яті буде відволікати від основного завдання з розвитку мови. За таким же принципом можна займатися зі скоромовками.

Вправа 4
Ця вправа розвиває не тільки голосовий діапазон, але також артикуляцію. Використовуйте складні поєднання приголосних для відпрацювання техніки мови і правильності вимови. Для цього вимовляєте склади разом. Але читайте їх порядково: один рядок – один довгий плавний видих. Спочатку читайте повільно і пошепки, потім голосніше і в природному темпі, потім швидко і голосно. Використовуйте камінчики або горішки – перешкоди для мови.

Розвиток дикції

Якщо працювати зі складними сполученнями приголосних хоча б по 10-15 хвилин 6 днів в тиждень, вже через місяць-другий у вас буде професійна дикторська артикуляція і правильна техніка вимови. Але цього недостатньо, тому не забувайте про додаткові способи поліпшення артикуляції.
Вправа 1
Розгорніть плечі, підберіть живіт, розслабтеся. Це робоче положення. Зробіть глибокий вдих носом, на видиху вимовити коротку скоромовку – будь-яку. Наприклад,»купи кіпу пік". Спочатку беззвучно ворушіть губами, на новому видиху проговорите її чітко, але пошепки. Потім тихо, голосніше і голосно. Темп повинен наростати разом з гучністю, але не поспішайте строчити як з кулемета, головне – правильність артикуляції.
Вправа 2
Для техніки вимови корисно читати вголос вірші, відбиваючи ритм долонями і рухаючи плечима. Вірші вибирайте на свій смак, але найефективніше працювати з дитячими віршами, тому що у них простий ритм. Тренування техніки вимови вимагає завзятості і дисципліни. В середньому, щоб домогтися результатів, потрібно 2-3 місяці. Самостійно займатися так довго складно, легко втратити мотивацію або наробити помилок, тому приходьте в нашу школу ораторського майстерності на індивідуальні або групові заняття!