Хвороби хребта, з якими не мобілізують

В Україні, відповідно до чинного законодавства, усі військовозобов'язані повинні пройти військово-лікарську комісію для визначення ступеня придатності до військової служби. Наявність певних захворювань, зокрема хвороб хребта, може стати підставою для визнання особи непридатною.

Придатність до військової служби визначає військово-лікарська комісія (ВЛК) згідно з наказом Міністерства оборони України № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України» від 14.08.2008 року (статті 60-65). Нагадаємо, що у квітні 2024 року були внесені зміни до Положення наказом № 262.

Так, якщо військовозобов'язаний має загострення хронічних хвороб кістково-м'язової системи та сполучної тканини, переніс хірургічне втручання або гострий стан, він може бути визнаний тимчасово непридатним на строк 6-12 місяців.

Висновок ВЛК про непридатність з виключенням з військового обліку може отримати особа, яка має один з цих діагнозів:

• перелом хребта;
• туберкульоз хребта, що прогресує;
• активний туберкульоз хребта, суглобів, кісток;
• інфекційні артропатії (М00-М15) — хвороба Рейтера, піогенні артрити, реактивні артропатії;
• анкілозивний спондилоартрит (М45);
• запальні поліартропатії (М05-М15) — синдром Фелті, хвороба Стілла, ревматоїдний бурсит, подагра, кристалічні артропатії, серопозитивний та серонегативний ревматоїдний артрит, ревматоїдний васкуліт, псоріатичні та ентеропатичні артропатії, ювенільний артрит;
• системні хвороби сполучної тканини (М30-М36) — системний склероз, хвороба Бехчета, сухий синдром Шегрена, гранулематоз Вегенера, синдром Такаясу, поліартеріїт вузликовий та споріднені стани, некротизуючі васкулопатії, системний червоний вовчак, дерматополіміозит, дифузний еозинофільний фасціїт;
• хвороби м’яких тканин (М60-М79) — ураження плеча, бурсопатії, ентезопатії, хвороби та ураження м’язів, синовіальної оболонки та сухожилків;
• артрози та інші ураження суглобів (М15-М19, М22-М25) — гонартроз, коксартроз, поліартроз та інші артрози, ураження надколінка, внутрішньосуглобові ураження коліна та інших суглобів;
• фібробластичні порушення (М72);
• дефекти та деформації пальців стопи та кисті (S60-69, S90-99);
• набуті деформації кінцівок (Т11, Т13, Т92, Т93), а також набута плоскостопість (М20-М21);
• стеопатії й хондропатії (М80-М94) — хвороба Педжета, остеомаляція у дорослих, фіброзна дисплазія кісток, остеомієліт, остеопороз кісток з патологічним або без патологічного перелому, уповільнене зрощення перелому, стресові переломи, остеонекроз, юнацькі остеохондрози кісток (окрім хребта), інші остеохондропатії та ураження хряща;
• хвороби хребта (дорсопатії) та їхні наслідки (М40-М54) – сколіоз, остеохондроз хребта, спондилоліз, спондилолістез, кіфоз і лордоз, ураження міжхребцевих дисків, інші дорсопатії.

Важливо: значення має не лише наявність хвороби, а й те, як вона впливає на життєдіяльність людини, чи викликає порушення у функціях органів та систем.

Лише особи, які мають значні порушення функції, можуть бути визнані непридатні до військової служби з виключенням з військового обліку.

Характер патологічних змін у хребті повинен бути підтверджений:

• багатоосьовими навантаженнями;
• рентгенологічними дослідженнями;
• КТ (Комп'ютерна томографія);
• МРТ (Магнітно-резонансна томографія).

Ступінь сколіозу відповідно до цього положення визначається згідно з рентгенограмами, які виконані у вертикальному та горизонтальному положеннях, на підставі виміру кутів викривлення.

У випадках, коли порушення помірні, особа визнається придатною до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК, навчальних та медичних підрозділах. Якщо ж порушення незначні, військовозобов'язаного визнають придатним.

Сергій Попов, Новини.Live