Як працюють «центри комп\’ютерної діагностики»

– Я хоч не помру... зараз?
Кілька хвилин тиші, і кремезна, вже немолода жінка піднімає на мене очі. Її незвичайно довгі і великі пальці все ще щось перебирають на столі.
– Це ж вилікувати можна, правда?
– Це не лікувати, це відновлювати треба. Але все маєш робити чітко, як я напишу, строго-настрого, - чеканить Світлана Федорівна.
І раптом підвищує голос: "Лікуйся, дурепо!!!".

     Я все терплю. Моє завдання – перевірити, як працюють центри "комп\'ютерного діагнозу", що захопили всі міста країни. Перевірити на собі....

– Я хоч не помру... зараз?
Кілька хвилин тиші, і кремезна, вже немолода жінка піднімає на мене очі. Її незвичайно довгі і великі пальці все ще щось перебирають на столі.
– Це ж вилікувати можна, правда?
– Це не лікувати, це відновлювати треба. Але все маєш робити чітко, як я напишу, строго-настрого, - чеканить Світлана Федорівна.
І раптом підвищує голос: "Лікуйся, дурепо!!!".

     Я все терплю. Моє завдання – перевірити, як працюють центри "комп\'ютерного діагнозу", що захопили всі міста країни. Перевірити на собі.
"Повну інформацію про стан усіх органів і систем організму Ви можете отримати в Медичному центрі Тяньши. Прийом ведуть спеціалісти вищої категорії", – над оголошенням номер мобільного. Двері офісу в самісінькому центрі міста відчиняє молодий хлопчина.
– Ви до Світлани Федорівни? – поправляє недолуго зав\'язану краватку. Киваю.
– Зачекайте тут – вона підійде до Вас.
     Зала наповнена жінками бальзаківського віку, які розсілися парами. Помаранчеві стіни розбавляють плакати з китайцями, які рекламують БАДи, килимки з Буддою та шафа, вщент забита пакунками та капсулами на продаж.
– … Клітчатку розводьте у 300 грамами води. І о п\'ятій ранку. П’-Я-Т-І-Й, – пронизливо повторює працівниця. Паралельно щось рахує на старенькому мобільному.
- 1200 та ще 43 гривні.
     Доглянута рудоволоса жіночка, яка увесь час активно за нею записує, не вагаючись дістає гроші з сумки.
– Машенька, проходьте!
     У зовсім вузькому, як труба, приміщенні весь інтер\'єр – стіл та кілька стільців вздовж стіни. Ані УЗД, ані рентгену, ані пробірок для аналізів.
– Вік, зріст, вага? – починається "діагностика". – Операції були?
     Необережно згадую про гайморит, з яким тиждень пролежала у лікарні.

     Без жодної реакції з-під столу дістає схожу на дитячу рацію коробочку, з якої стирчать у різні боки дроти.
– Органи у нас парні, тому будемо дивитися по черзі, - пояснює принцип "професіонал вищої категорії".
Не чекаючи на відповідь, затискає один дріт в моїй долоні, іншим тицяє в різні місця на моїх руках та ногах.
– 73, 82, 70, – заповнює показниками з приладу табличку. На моніторі поступово вимальовується графік.
     Обличчя Світлани Федорівни блідне.
– У лікаря давно була? І як так можна… Тут же усе, просто усе, – не знаходить слів.
– Мама жива ще?– Угу, – вичавлюю з себе.
– Так от, у мами теж все погано… У Вас же цукор жахливо стрибає!
– Зір, думаєш від комп\'ютера падає? Так? А от і ні. Це все твій цукор.
     Я не скаржуся на зір, але гублюся. "Професіонал вищої категорії" робить коротку промову про важливу роль гормонів, які в мене не в порядку. І – вирок.
Порушення роботи під-шлункової, що призводить до поступової втрати зору, пневмосклероз – проблеми з легенями, міокардіодіистрофія – ураження серцевого м\'язу. І так для УСІХ БЕЗ ВИКЛЮЧЕННЯ органів. Перелік моїх хвороб окуповує два аркуші.
– Дітей поки мати не можеш. І не треба тобі! Себе вилікувати маєш, - добиває Світлана Федорівна.
– Ось тут усе, що треба купити. Але починати треба негайно. Час нещадний. Тим більш зараз гарний наростаючий місяць - як- раз час для очищення організму.
     Очищення має тривати одинадцять днів, потім контрольна повторна діагностика, за нею - реабілітація.
     Дистриб\'ютор у залі обі-цяє ціни "зі складу" і нараховує мені 1300 гривень лише за "очищення".
     Кардицепс, омега, Лянь-Янь, чай антиліпідний, Неоселен та Подвійна целюлоза.
     Йду перевіряти.
     Двічі на день замірюю рівень цукру у крові, який за "комп\'ютерною діагностикою" "стрибає". Показники – 4,4 та 4,6. Тоді як норма – від 3,9 до 5,8.
     Висновок від офтальмолога з провідного столичного Центру хірургії ока: праве око +1, ліве +1.
     Флюорографія. Висновок – здорова.
     Серце і справді болить, але це від нещасного кохання. Кардіограма не знаходить відхилень.
     Жодна з "встановлених" рацією з дротами хвороб не підтверджується ані аналізами, ані консультаціями лікарів.
     "Сонечко, якби усе це в тебе було – ми б вже не розмовляли!", – вивчає мої два аркуші мій дільничний терапевт Тетяна Перевій. Мій "діагноз" (а Таня моя подружка і знає, що в моїй медичній картці лише один запис – гайморит) доводить її до сміху.
"На такі "нетрадиційні діагнози" ані я, ані мої колеги уваги вже не звертаємо. Не раз доводилося переконувати бабусь, що немає у них, наприклад, зі щитовидною проблем. Все в порядку. Натомість краще б вони про серце своє подумали", - висловлює ставлення до "комп\'ютерної діагностики" лікарка по- ліклініки.

     Звертаюся до МОЗу. Виявляється, що апарат "Здоров\'я" , яким "діагностувала" мене Світлана Федорівна, має офіційну ліцензію Міністерства.
Перепитуємо, чому воно дає такі ліцензії.
     "Міністерство реєструє і видає ліцензії на дуже багато приладів. Адже кожна людина має право обирати, як проходити діагностику. Натомість, результати діагностики на таких апаратах не можуть сприйматися лікарем як офіційні. Нормативна база має конкретний перелік визначених методів діагностики, в який комп\'ютерна діагностика не входить", - відповідає головний державний орган по здоров\'ю.
І радить пацієнтам звертатися до лікарів, якщо результати "діагностики" викликають підозри.
     Ще "Свідомо" знаходить учасника семінару для продавців БАДів.
     "Перше, що спало на думку, коли усе це побачив, - "секта", - починає свою розповідь Павло. - Сидять переважно одні вже немолоді жінки, штучно посміхаються і постійно кивають головами".
Павло згадує, як після півгодинного знайомства з новими продуктами тренер перейшов до розділу "Як більше і успішніше продавати".
     "Для початку нам одразу пояснили, що треба уважно дивитися на людину. Для кожної вікової категорії є свої діагнози! Це найголовніший принцип роботи".
     Для молодих чоловіків – це проблеми з потенцією. "Чоловіки цього соромляться, тому і йдуть не до традиційних лікарів, а до нас. Ми ж маємо цей момент відчути і не відпустити клієнта", – намагається дослівно процитувати "вчителя" Павло. Для старших чоловіків головна проблема простатит.
     "З жінками складніше, але й ведуться вони легше", – згадує настанови. Вибір болячок для слабкої статі більше широкий - від загрози раку грудей до гормонального збою.
     "Ось тобі вони б робили ставку на жіночі проблеми", – влучає в десятку Павло.
     "Логіка проста. Чому дівчата твого віку йдуть до цих шахраїв? Бо це остання надія. А чого Ви усі зараз хочете? Дітей – в такому віці всі думають про дітей".
     І справді думаю.
      М.Землянська, бюро журналістських розслідувань "Свідомо",для "Обріїв Ізюмщини»".
     Усі прописані мені ліки - біологічно активні добавки (БАДи). "Свідомо" минулого року робило розслідування того, як їх продають під виглядом ліків. Вони можуть допомогти, наприклад, від авітамінозу. Але ліками вони не є. І вилікувати серйозну хворобу цими препаратами нереально.