Публічні закупівлі: як буде працювати система prozorro 2.0
З 1-го квітня 2016 року набрав чинності Закон України \"Про публічних закупівель\", згідно з яким всі центральні органи виконавчої влади та підвідомчі їм підприємства зобов\'язані проводити свої закупівлі через електронну систему ProZorro.
З 1-го квітня 2016 року набрав чинності Закон України \"Про публічних закупівель\", згідно з яким всі центральні органи виконавчої влади та підвідомчі їм підприємства зобов\'язані проводити свої закупівлі через електронну систему ProZorro на сайті за посиланням - http://tender.uub.com.ua/tender/vhid-prozorro.
Закон застосовується до держзакупівель (вартість товарів або послуг понад 200 тис. грн, а робіт — понад 1,5 млн. грн). До цього система ProZorro не була обов\'язковою і стосувалася тільки допороговых закупівель (крім Міністерства оборони).
У зв\'язку з тим, що система ProZorro і її майданчики не змогли провести тестування, аукціони у п\'ятницю були припинені до понеділка. \"Проводиться планове технічне оновлення системи\", — повідомлялося на сайті ProZorro.
Рік у пілотному режимі
Деякі держустанови та підприємства використовують систему ProZorro вже трохи більше року. Саме системою електронних закупівель хвалилися члени Кабміну, коли звітували перед парламентом за результатами 2015 року, називаючи ProZorro однією з найбільш вдалих реформ.
Про офіційний запуск ProZorro в пілотному режимі оголосили в лютому 2015 року. Система спочатку була розроблена волонтерами, і в грудні 2014 року передана організації Transparency International, яка згодом передала права Міністерству економрозвитку і торгівлі.
З того моменту до ProZorro підключилися 4 020 держустанов і підприємств, а також 13 183 компаній-постачальників. Організатори провели електронних закупівель на загальну суму понад 15 млрд грн, заощадивши при цьому 1,4 млрд. Таким чином, фактична економія склала 9,2%. Крім того, електронна система дозволила зекономити близько 30% часу для учасників держтендерів.
Серед держустанов-замовників слід виділити Міноборони, яке єдине мало право проводити всі свої закупівлі через електронні майданчики з липня 2015 року. Відомство вже провело 887 електронних торгів загальною сумою 8,22 млрд грн, заощадивши при цьому 780 млн грн. Крім Міноборони великими гравцями ProZorro були Міністерство інфраструктури з \"Укрзалізницею\" (103 млн грн економії), КМДА (101 млн грн економії), Дніпропетровська ОДА (20,43 млн. грн) та інші.
Як працює система
З технічної сторони структура ProZorro — ієрархічна. Є центральна база, в якій містяться всі дані по закупівлях держкомпаній, і кілька майданчиків (протягом першого року було 6 платформ), які надають користувачам послуги по організації та участі в тендерах.
За станом на 31 березня, тільки дві торгові майданчики пройшли всі необхідні тестування і отримали акредитацію. Ще 9 майданчиків тестують, і очікується, що вони будуть підключені найближчим часом.
Організатори ProZorro розраховують, що держзакупівлі як і раніше будуть проходити за принципом редукціону, тобто перемагає той постачальник, який запропонує меншу ціну.
Згідно із законом, передбачено ще дві процедури закупівель — конкурентний діалог і переговорна процедура. Вони використовуються у тому випадку, якщо замовник не може визначити необхідні технічні, якісні характеристики (специфікації) робіт або визначити вид послуг. Або в разі, якщо предметом закупівлі є консультаційні, юридичні послуги, розробка інформаційних систем, програмних продуктів, виконання дослідно-конструкторських робіт, визначення вимог до виконання яких вимагає переговорів.
Брати участь у тендерах можуть абсолютно всі постачальники, зареєстровані на будь майданчиків. Згідно із законом \"Про публічні закупівлі\", кваліфікацію на відповідність вимогам проходить тільки постачальник-переможець (діє принцип постквалификации). Проте обіцяють вести \"чорний список\" недобросовісних постачальників.
\"У випадку, якщо Антимонопольний комітет, доведе, що була змова між учасниками тендеру, такий бізнес потрапляє в обліковий список і позбавляється можливості брати участь у держзакупівлях протягом 3 років. Для того, щоб громадськість була в курсі, що це за компанії, на порталі АМКУ є розділ, де можна знайти інформацію про недобросовісних учасників торгів. Цей список постійно поповнюється, там вже більше декількох сотень компаній\", — зазначає Олексій Хмара, керівник Transparency International.
Подати скаргу на недобросовісних учасників можуть три категорії людей. По-перше, самі замовники, але вони, на думку експертів, не дуже готові скаржитися. По-друге, повідомити про порушення можуть самі учасники тендерів, однак для них процедура оскарження платна. \"Це не такі великі гроші — 5 тис. і 15 тис. грн в залежності від бюджету і типу тендеру. Однак не кожен готовий платити. Умовно кажучи, середній бізнес не завжди готовий витрачати 5 тис. грн\", — наголошує Хмара.
Третя категорія, яка може повідомити про порушення, це журналісти, активісти, громадські організації, депутати.
З іншого боку, представник майданчики zakupki.prom.ua Микола Жандоров відзначає, що введення \"чорних списків\" постачальників є істотним обмеженням конкуренції.
\"Будь чорний список — це величезний простір для маніпуляцій та корупції. Адже організатор торгів буде мати можливість, наприклад, внести постачальника в чорний список, якщо останній не заохотить його певною сумою\", — підкреслює Жандоров.
Хто заробить на електронних торгах
Компанії-учасники торгів повинні будуть платити за кожен тендер від 17 грн (закупівлі до 20 тис. грн) до 1,7 тис. грн (понад 1 млн грн). Плата обов\'язкова для всіх, незважаючи на перемогу або програш у конкурсі. Дані суми регулюються постановою КМУ №166 від 24 лютого 2016 року. Ці гроші вони платять майданчиків, через які беруть участь у тендерах. Більша частина цих грошей залишається платформі, решта спрямовується у \"Зовнішторгвидав\" і тому майданчику, на якій був оголошений тендер.
Однак організатори ProZorro підкреслюють, що на даний момент для майданчиків такий бізнес збитковий. Припускають, що в 2017-2018 роках він вийде хоча б мінімальний прибуток.
Логіка закладена в тарифах, за словами директора департаменту регулювання держзакупівель у МЕРТ Олександра Стародубцева, полягає в наступному — система не повинна заробляти, але при цьому повинна бути самоокупною. Для держзамовників система буде безкоштовною, а платити за її підтримку і розвиток повинен бізнес (майданчики і постачальники) та міжнародні донорські організації.
Схему не обдурити
Незважаючи на те, що система автоматизована, організатори все одно пробують обходити прозорі процедури, відзначають експерти. Одна зі схем, яку використовують недобросовісні організатори виглядає наступним чином — замовник оголошує тендер, скасовує його з формальної причини, потім проводить торги за прискореною процедурою і закуповує у потрібного постачальника.
\"Однак система дозволяє бачити всю інформацію щодо тендерів, які скасовуються, і сигналізує про це всім. Тому приховати таку схему точно не вийде\", — наголошує Олексій Хмара.
При цьому він підкреслює, що в 2016 році ProZorro планує працювати над зменшенням кількості скасованих тендерів.
У планах також створення єдиної бази тендерів всіх країн GPA (Government Procurement Agreement). \"Ми зараз спілкуємося з секретаріатом GPA, куди Україна нещодавно увійшла, що було б непогано створити єдину базу тендерів всіх країн GPA. І система ProZorro краще для цього підходить\", — ділиться Стародубцев.