45-річного Павла Горбунова розстріляли російські військові під час тимчасової окупації Ізюма .
Сталося це 20 травня 2022 року.
Павло жив в Ізюмі з цивільною дружиною. Мати – у селі Співаківка, що неподалік. Наприкінці березня вона з молодшою донькою і її дітьми евакуювалася. Павло залишився зі співмешканкою, яка не їхала з міста, бо доглядала паралізованого батька.
«Я повернулася в Ізюм на третій день після звільнення. Почала шукати сина. Всі, кого питала, казали, що його не бачили. Потім мені розповіли, що він був поранений і його поховали в Ізюмському лісі», – розповіла Раїса, мати Павла.
Криміналіст із Харкова підтвердив, що Павла Горбунова поранили в живіт. Друг загиблого розповів, що російські окупанти змушували місцевих чоловіків рити окопи та копати могили для загиблих, а Павло не погодився виконувати їхню вказівку.
«Крім того, син проходив строкову службу у Національній гвардії України в Сімферополі, мав на плечі тату з логотипом підрозділу. Можливо, його за це затримали… Окупанти постійно випитували, хто був в армії, хто був в АТО, роздягали чоловіків, шукаючи татуювання», – додала мати.
Павло Горбунов народився у Краснодарському краї Росії у родині військового. 1981 року переїхав з родиною в Чугуїв на Харківщині, де мав служити батько. Згодом мати розлучилася з чоловіком. Він повернувся в Росію. Павло з мамою залишився в Україні. Вивчився на тракториста. Працював у колгоспі. Останнім часом заробляв на будівництвах.
«Він був дуже доброю людиною. Мав золоті руки. Любив щось вигадувати по будівництву, наприклад – якусь оригінальну альтанку. Мені здається, він брався за все, що його цікавило», – розповіла Раїса.
У Павла Горбунова залишилися мама, дві сестри, брат, донька.джерело: Меморіал: вбиті росією