У роки Другої світової війни Ізюмщина стала ареною кровопролитних битв. З жовтня 1941 року протягом восьми місяців через місто проходила лінія фронту.
Трагічні події розгорнулися  у травні 1942 року, коли в результаті невдалої Харківської наступальної операції в оточення потрапили 6-а та 57-а армії. Майже тиждень із 23 по 29 травня в умовах повного оточення тривали запеклі бої. Внаслідок прориву по лінії оборони 38-ї армії з котла вдалося вирватися майже 22 тис. червоноармійців. Але поразка військ Південно-Західного та Південного фронтів була катастрофічною. Серед загиблих були вищі та старші командири: генерали О. І. Городнянський, К. П. Підлас, генерал-майор Л. В. Бобкін, заступник командувача Південно-Західного фронту Ф. Я. Костенко. Радянські війська були змушені 23 червня 1942 залишити Ізюм. Майже за вісім місяців окупації місто зазнало величезних втрат. Його промисловість та житловий фонд були практично повністю знищені.
"Я бачив багато міст, залишених німцями, від Ржева до Сталінграда, але Ізюм виділяється серед них, як зовсім мертвий, холодний і порожній", - писав спеціальний кореспондент газети "Правда" - Петро Лідов.
5 лютого 1943 року зусиллями 267-ї стрілецької дивізії Ізюм та лівобережна частина району були звільнені від німецьких військ.
Важкі оборонні бої велися на південь від міста в березні 1943 року. У квітні не увінчалася перемогою спроба німців прорвати оборону радянських військ на півночі району, а влітку на Ізюмському плацдармі радянське командування активними діями утримувало великі з'єднання ворога, не даючи змоги перекинути їх у район Курської дуги. Особливо тяжкими були танкові битви. В одному з них у південній частині міста загинув командувач бронетанкових військ Південно-Західного фронту генерал-лейтенант П. В. Волох. Тринадцяти воїнам, що воювали на землі Ізюмщини, було надано звання Героя Радянського Союзу. Хоробро боролися на фронтах Великої Вітчизняної війни й ізюмчани — 8 з них були удостоєні найвищої нагороди — зірки Героя Радянського Союзу, а льотчик-штурмовик А. К. Недбайло був удостоєний цього звання двічі.
Кували Перемогу над ворогом також і трудівники тилу. У 1943 році в евакуації фахівці ІЗОС розробили унікальну технологію штампування заготовок з рідкої скломаси, за що були удостоєні Державної премії СРСР.
Батьківщина високо оцінила внесок ізюмчан у перемогу над ворогом та успіхи, досягнуті у повоєнні роки. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 7 травня 1985 року місто Ізюм було нагороджено орденом Вітчизняної війни І ступеня.

З історії міста Ізюм.