Замовимо слово за свободу слова

 Судова справа, пов’язана із опублікуванням звернення колективу ВАТ “ШРБУ», триває вже упродовж двох місяців. Позов секретаря міської ради К.С.Ольшанського, як пам’ятають читачі, спрямовувався спершу проти редакцій газет “Обрії Ізюмщини» та «СІАТ». Третім відповідачем був трудовий колектив шляхового управління.

 Судова справа, пов’язана із опублікуванням звернення колективу ВАТ “ШРБУ», триває вже упродовж двох місяців. Позов секретаря міської ради К.С.Ольшанського, як пам’ятають читачі, спрямовувався спершу проти редакцій газет “Обрії Ізюмщини» та «СІАТ». Третім відповідачем був трудовий колектив шляхового управління.
     На останньому судовому засіданні, що відбулося 20 липня, позивач вирішив змінити свої вимоги. Він зняв претензії до засобів масової інформації і до колективу ВАТ «ШРБУ». Натомість став позиватися до керівника ВАТ «ШРБУ» Н.Б.Гончар та до юрисконсульта цього управління В.А.Захарченка. Чому до них ? Як вважає К.С.Ольшанський, під час пленарного засідання травневої сесії міської ради вони завдали його честі, гідності та діловій репутації шкоди. Тому вимагає спростувати недостовірні відомості у точно такий спосіб, як вони були поширені. Разом з тим, ставить вимогу стягнути за завдану моральну шкоду з Н.Б.Гончар кошти в сумі 7999 грн., а із В.А.Захарченка – 1 грн.
     Проблема у відносинах з газетами начебто розв’язана. Але… тут слід зробити певні висновки. Справа, як виявилося, не така вже й проста. Набувши широкого резонансу, вона вкотре показала необхідність подальшого утвердження принципів гласності. Із самого початку було видно, що обидві редакції діяли в рамках законодавства. Та суду все ж таки не уникли. Довелося докладати зусиль, аби позивач змінив свої вимоги. 
    Тепер щодо авторитету органів місцевого самоврядування. На мій погляд, він постраждав. Сесія міської ради не змогла дати належної оцінки цій справі. Хоча пленарні засідання і проводяться заради того, щоб депутати як представники громади відстоювали демократичні засади.. 
    На моє переконання, посадовці всіх рівнів постійно перебувають під збільшуваним склом громади і повинні бути завжди готовими до публічної критики. Даний випадок засвідчив, що готові до цього не всі. Судова справа стала лакмусовим папірцем у відносинах між владними структурами і ЗМІ. Тож редакція розцінила позов як втручання в професійну діяльність журналістів, як своєрідний тиск і на свободу слова.

К.Григоренко.