Безробіття – проблема соціальна
Центр зайнятості населення, як відомо, обслуговує місто і район. І за останні кілька років завдяки розширенню ринку праці ситуація дещо стабілізувалася.
Якщо у 2000-му нараховувалося понад сім тисяч безробітних, то нині на обліку перебуває трохи більше двох тисяч. Із них - 60 відсотків жінок та молоді.
Центр зайнятості населення, як відомо, обслуговує місто і район. І за останні кілька років завдяки розширенню ринку праці ситуація дещо стабілізувалася.
Якщо у 2000-му нараховувалося понад сім тисяч безробітних, то нині на обліку перебуває трохи більше двох тисяч. Із них - 60 відсотків жінок та молоді.
Але одразу хочу сказати: для заспокоєння підстав немає. У порівнянні з великими містами Харківщини Ізюм й досі в непривабливому вигляд щодо працевлаштування. Шість відсотків - показник для рівня безробіття невтішний. За цим стоять сім’ї, добробут людей.
До того ж змінилася кількість вакансій. Це пов’язано із закриттям підприємств, установ та організацій. Якщо у районі ситуація більш-менш стабільна, то в місті проблема існує. Припинили роботу ряд промислових підприємств. Зокрема, на пивзаводі працювало більше ста чоловік. І враз всі вони опинилися за ворітьми. Бо економіка капіталістичних відносин безжальна по відношенню до людей. Ту на перший план виходить економічна доцільність. Те ж можна сказати і про ІТРЗ або приладобудівний завод. Чимало робітників та службовців працюють тут неповний робочий день. В якійсь мірі це приховане безробіття.
Існує також тіньова зайнятість. Раніше щомісяця реєструвалося до ста трудових угод між найманцями та підприємцями-фізичними особами. Зараз ця цифра скоротилася втричі. І виходить парадокс: начебто ринок праці живе і розвивається, а кількість самих трудівників скорочується. Бо, як вже сказав, багато людей працює в тіні. А це тягне за собою ряд соціальних проблем. Отримуючи гроші в конвертах, найманці не заробляють трудовий стаж, потрібний для пенсійного забезпечення, у них завжди виникають проблеми з лікарняними та відпустками.
Або візьмемо реорганізацію центру поштового зв’язку №7. Десятки людей будуть звільнені. самі розумієте, це теж додаткове навантаження на фонд безробіття. З цього приводу стає прикро. В інших містах ( скажімо, в Балаклеї) дбають про розширення робочих місць, у нас же навпаки - цим серйозно ніхто не займається.
Ситуація погіршується й тим, що досі не прийнято Державний бюджет, не встановлено відсоток відрахувань до фонду по безробіттю. Хоча нам доводиться залучати чимало людей на виконання громадських робіт. Цього року, скажімо, вже в січні направляли людей на прибирання вулиць. Коштів же по лінії фонду недоотримали. Є сподівання на березень.
Можливо, буде краще фінансування. Тоді активізуємо роботу по благоустрою: люди будуть залучені на ремонт доріг, освітлення, для наведення порядку біля житлових будинків тощо.
Отже, аби рівень безробіття знизився, слід в першу чергу вивести підприємництво з тіні. Для цього держава має потурбуватися про зменшення податкового тиску, про розширення інвестицій. Ізюм, наприклад, має унікальні можливості для розвитку зеленого туризму. Це будуть додаткові робочі місця, додаткове надходження в місцеві бюджети.
О.Рєзнік, начальник Ізюмського центру зайнятості.