Чому українським лісам не допоможе заборона на експорт деревини.

У 2015 року український парламент ухвалив закон, що ввів 10-річний мораторій на експорт лісу-кругляку, який набув чинності 2017-го. Результати цієї заборони стали очевидними того ж року – Україна не отримала третій транш макрофінансової допомоги від ЄС у розмірі 600 мільйонів євро, бо запроваджений мораторій порушує Угоду про глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі між Україною та ЄС. Офіційна причина мораторію – вимога національних виробників меблів і деревообробних асоціацій. Вони стверджували, що такий крок – єдиний спосіб зупинити незаконну вирубку лісів і допомогти вітчизняному ринку. Але, як зазначають експерти, заборона експорту деревини не має позитивних наслідків і не зможе вирішити проблеми галузі та довкілля.
Роман Волосянчук, спеціаліст з охорони лісів програми WWF (Всесвітнього фонду природи) в Україні, пояснює чому мораторій не врятує ліси.Це інтерв’ю було спершу опубліковано на сайті проекту UkraineWorld.
UkraineWorld у Twitter: https://twitter.com/ukraine_world
UkraineWorld у Facebook: https://www.facebook.com/ukraineworld.org/

Розкажіть про нинішню ситуацію з українською деревообробною індустрією і як вона стала такою чутливою до експорту деревини?
Проблеми в галузі зріли останні 25 років. Подібно до інших контрольованих державою галузей, вона була приватизована та збідніла у 1990-х роках, після розпаду СРСР. Перед тим Україна ввозила удвічі більше деревини, ніж виробляла із власних лісів. Як розвинена промислова країна вона переробляла три врожаї. Україна – нелісиста країна, всього лише 15% її території покриті лісами. За таких умов жодна індустріальна країна не здатна задовольнити своїх вимог без імпорту. Але після різкого скорочення переробних потужностей імпорт був уже не потрібний, не було попиту навіть на місцеву необроблену (круглу) деревину. Тому лісогосподарські підприємства почали шукати покупців за кордоном – просто, щоб вижити. У кінці 1990-х років експорт української деревини-кругляка став стабільним джерелом доходів, і, згідно з національною традицією, потік грошей привернув корупційні схеми, змішавши особистий і державний інтереси. Під час президентства Віктора Януковича ці схеми досягли вершин – комерційних та політичних. Водночас приватний деревообробний сектор почав зростати і до 2014 року він уже був здатний обробити майже всю місцеву дубову деревину. Прагнучи подальшого розвитку, приватний сектор почав протестувати проти корупційних схем. Однак їхні вимоги підтримати вітчизняного виробника були маніпулятивно використані заради захисту корупції. Цей процес призвів до введення мораторію на експорт – замість запровадження прозорого та вільного ринку.
Чи мали місце подібні практики у європейських країнах?
Рідко. Загалом, практика впровадження мораторію характерна для країн з економікою, орієнтовану на експорт сировини. Таку заборону свого часу було запроваджено у багатьох тропічних країнах, а також у Росії та Білорусі. Проте такий крок засвідчив свою неефективність і згодом його скасували.
Як щодо екологічних аспектів мораторію?
Мораторій жодним чином не здатен допомогти довкіллю. Єдина практична зміна, яку він ввів – деяке спрощення контролю на кордоні. Раніше для зменшення мита експортери декларували дорогу деревину як дешеву. Щоб виявити це на кордоні потрібні були висококваліфіковані експерти. Зараз можна експортувати лише паливну деревину, митники її легко відрізняють від високоякісних сортів.
Які зараз проблеми лісового сектору в Україні?
У нашій країні лише 10 мільйонів гектарів лісів. Менше 1% з них – праліси, які дуже важливо зберігати. Близько 50% лісів створені людиною і мають спрощену структуру і, відповідно, менш захищені від наслідків кліматичних змін. В той же час, інші ліси мають бути захищені від вирубки за рахунок створення природніх парків. Лісовий сектор може генерувати достатньо прибутків якщо управління ним здійснюється розумно та з позиції захисту навколишнього середовища. Однак наразі в Україна управління та розвиток лісогосподарства йде у зовсім протилежному напрямку.
Перехід до економіки кругового циклу – єдиний напрямок розвитку, і рано чи пізно Україна має піти шляхом скороченого споживання, повторного використання і переробляння. І чим раніше ми на нього наважимось, тим легше буде його впровадити. Європа вже озвучує серйозні застереження стосовно довкілля і Україні тут краще не відставати.
Європейський Союз проти мораторію на експорт деревини. Згідно з даними Eurostat 2016 (статистичної служби ЄС), Європейський Союз має приблизно 182 мільйони га лісів та інших лісистих земель, що займають 43% його території. Водночас ЄС сильно залежний від імпорту сировинних матеріалів і це серйозно впливає на його внутрішню політику. У 2013 році Європейська Комісія презентувала Лісову стратегію. Її ключова ідея – ощадне використання лісів. Тому ЄС зараз волів би експлуатувати іноземні лісові ринки заради захисту власних лісових фондів і вирішення проблем, пов’язаних із кліматичними змінами. Це, поза сумнівом, здоровий егоїстичний підхід, який буде незайвим для України.