Пішов за вічну межу Лубченко І.Ф.
Ігор Федорович Лубченко
Українська журналістика, читацький загал, вся прогресивна громадськість зазнала непоправної втрати: на сімдесятп’ятому році життя пішов за вічну межу Ігор Федорович Лубченко, людина широкої душі, активний сподвижник нового і прогресивного. Припинило свій життєвий відлік серце Заслуженого журналіста України. Ігор Федорович належав до когорти людей, які завжди готові були прийти на допомогу, які , не зважаючи на труднощі, відстоювали свою принципову позицію.
Багато років свідомого життя Ігор Федорович віддав журналістиці, пройшовши шлях від відповідального секретаря редакції газети «Шлях Ілліча» на шахті 20-20-біс у місті Шахтарську Донецької області до голови Національної спілки журналістів України, котру він очолював з квітня 1997 року і по квітень 2012 року.Юнацькі роки І.Ф.Лубченка пройшли у придонецькому краї, в місті Ізюмі Харківської області. Тут гартувався його характер. Саме молодечий шал і комсомольський вогник вирізнили чорночубого, красивого юнака з-поміж інших. Після закінчення Ізюмської середньої школи №4, Ігоря Федоровича обирають секретарем комітету комсомолу залізничного училища № 24 (нині це професійний ліцей). А потім доля звела його з журналістами. Слід сказати, що першу замітку до міськрайонної газети «Радянське життя» він написав, будучи учнем. Навчаючись заочно на факультеті журналістики Київського державного університету, Ігор Федорович взявся за непросту на той час роботу відповідальним секретарем газети « Ізюмський паровозоремонтник», водночас плідно друкувався на сторінках міськрайонки.Окремо слід сказати про діяльність І.Ф.Лубченка на посаді секретаря Ізюмського міськкому ЛКСМУ. За його ініціативи в Ізюмі ( а це вперше в Україні) була започаткована факельна хода молоді на гору Крем’янець. Традиція вшановування пам’яті героїв 9 Травня у такий спосіб триває й понині. Проте головним у житті Ігоря Федоровича залишилася журналістика. Про це свідчить і його трудовий лях, і ті посади, які він обіймав упродовж життя. Був завідуючим відділом редакції Харківської обласної газети «Ленінська зміна», інструктором відділу шкіл ЦК ЛКСМУ, завідуючим відділом, заступником редактора газети «Комсомольское знамя», редактором газети «Молодь України», власкором «Учительської газети» та головним редактором газети «Освіта». Як член Національної спілки журналістів України, до якої у 1959 році його прийняли в Ізюмській міській організації спілки журналістів, Ігор Федорович завжди принципово і чесно писав на різні теми життя і робив це, незважаючи на невдоволення владних структур. Таким він був все життя, і особливо останні 15 років, коли відстоював право на свободу слова, боровся проти цензури, відстоював принципи плюралізму.Світла пам\'ять про щиру людину, чесного , безкорисного, принципового громадянина України, назавжди збережеться в серцях журналістів України, ізюмчан, котрі знали Ігоря Федоровича Лубченка.
Колектив редакції газети «Обрії Ізюмщини», члени Ізюмської міської організації НСЖУ.