Літній акорд Співаківки
Для сільського голови Михайла Чегринця свято Червоного Шахтаря стало традиційним. Вп’яте він зібрав сільську громаду ( а це 270 дворів) на невеличке співоче поле, що неподалік братської могили.
- Навіть у цю спекоту маємо затінок, - зауважив Михайло Миколайович. –Імпровізована сцена й глядачі сховалися під густі крона дерев.
І за цих слів він згадав рядки із пісні Олександра Злотника на вірші Вадима Крищенка: «Родина, родина – це вся Україна, з глибоким коріння, з високим гіллям». Дійсно, сільчани склали велику і дружню сім’ю, котрій вже упродовж трьох століть нема переводу. Сплелися у тугий вінок прізвища Чернишових, Удовиченків, Денисенків, Колісників та багатьох інших династій.
На свято приїхали також гості із сусідніх Заводів та з Донбасу, прибули меценати. Організації урочистостей сприяв керівник агрофірми «ЮГ-М» М.М.Шевляков. Михайла Миколайовича цього разу не було ( справи покликали в дорогу), але всі згадали його щирим і теплим словом. Завдяки спонсорській допомозі вдалося полагодити дах на сільській школі. А кошти орендаря І.П.Мормила, наприклад, пішли на спорудження нової бібліотеки в Заводах......
(В "Подробнее" - продовження та відеозвіт святкування дня села Червоний Шахтарь 31.07.2010 року).
Для сільського голови Михайла Чегринця свято Червоного Шахтаря стало традиційним. Вп’яте він зібрав сільську громаду ( а це 270 дворів) на невеличке співоче поле, що неподалік братської могили.
- Навіть у цю спекоту маємо затінок, - зауважив Михайло Миколайович. –Імпровізована сцена й глядачі сховалися під густі крона дерев.
І за цих слів він згадав рядки із пісні Олександра Злотника на вірші Вадима Крищенка: «Родина, родина – це вся Україна, з глибоким коріння, з високим гіллям». Дійсно, сільчани склали велику і дружню сім’ю, котрій вже упродовж трьох століть нема переводу. Сплелися у тугий вінок прізвища Чернишових, Удовиченків, Денисенків, Колісників та багатьох інших династій.
На свято приїхали також гості із сусідніх Заводів та з Донбасу, прибули меценати. Організації урочистостей сприяв керівник агрофірми «ЮГ-М» М.М.Шевляков. Михайла Миколайовича цього разу не було ( справи покликали в дорогу), але всі згадали його щирим і теплим словом. Завдяки спонсорській допомозі вдалося полагодити дах на сільській школі. А кошти орендаря І.П.Мормила, наприклад, пішли на спорудження нової бібліотеки в Заводах.
Оплесками нагородили дачників. Сільський голова оголосив подяки С.Г.Толпінцевій, І.П.Черкасову, М.Г.Стужку, І.В.Мамрич, С.В.Морозову, І.М.Косенку й іншим, хто безкоштовно брав участь у ремонті приміщень соціально-культурного призначення, хто вкладав і вкладає гроші в освіту, культуру та спорт.
До привітань, коли розпочалися урочистості, приєднався голова райдержадміністрації Михайло Зубко. Він повідомив про завершення цьогорічної косовиці ранніх зернових культур, відзначив роботу хліборобів фірми «ЮГ-М». На знак поваги до сільської громади подарував її представникам вентилятор.-Над трав’янистим вигоном полинули веселі пісні. Учасники художньої самодіяльності Заводського будинку культури на чолі з диретором Людмилою Чернишовою представили фольклор, твори сучасних композиторів. Тепло вітали співаківці хореографічні колективи «Веселка» та «Сонечко». Останній колектив був створений у школі. За словами Надійки, Карини, Каті, Олі, Насті й інших учасників групи багато для творчого становлення зробила керівник Наталія Дадонова.
Серед учасників концерту були і ветерани. Їх ансамбль (акомпаніатор О.Д.Стужко) виконав твори, які стали близькі місцевим жителям. Нагородили жителі оплесками поетесу Віру Пашкевич. Її поезія була уособленням добра і щедрості. Нині Віра Іванівна готує збірку своїх віршів до друку.
Безперечною родзинкою став виступ Заслужених артисток України Олени Шишкіної ( доцента Харківської академії культури) та Вікторії Осипенко (учасниця відомого в Україні тріо «Обереги»). Вихованці ізюмської школи вокалу, вони зробили вагомий внесок у розвиток культури рідного краю.
- Бабуся Олени Шишкіною, - розповів сільський голова, - свого часу працювала на молочарні. Там переганяла молоко. Охолоджені за допомогою льоду сливки відправляла в Ізюм.
Звісно, бабуся була в числі передовиків. Мама теж шанована жінка. Й хоча мешкає з донькою у Харкові, приїжджає сюди часто. Цього річ на Івана Купала Олена зібрала всіх близьких і далеких родичів, організувала на березі Донця театралізовану виставу, де співала купальських пісень. Репертуар цього разу був підібраний з особливою ретельністю Сольно Олена виконала пісню композитора Ольги Богомолець на вірші відомої поетеси Ліни Костенко «Чоловіче мій, запрягай коня». А в дуеті з Вікторією Осипенко, наче гімн, прозвучав твір ізюмського композитора Івана Ярового «Україно, колиско моя».
Виїзна редакція міськрайонної газети теж взяла участь у святкуванні. Журналісти привезли черговий номер часопису, де було опубліковано історичний нарис про Співаківку. Працювала начальник поштового відділення Надія Степанян. Через неї проходила переплата на газету. Люди підходили до столика редакції, цікавилися друкованою продукціє. Були і такі, що висловлювали претензії до владних структур. Колишній педагог, а нині пенсіонерка Л. М. Колісник скаржилася на те, що припинили виплачувати по 500 грн. на поховання .
- Склалося таке враження, - говорить Лідія Михайлівна, - що виділені на це кошти до людей не доходять, а прокручуються у банківських установах. Чому, наприклад, на Полтавщині, є механізм отримання таких коштів (знають люди, коли прийти, в який час, з якими документами), а у нас, на Харківщини, отакий безлад.
Журналісти записали й інші зауваження та пропозиції. Важливо, що діалог мав конструктивність. Мешканці села говорили, що газета останнім часом стала набагато кращою, піднімає важливі проблеми. Побажання було одне – більше писати про село, про його людей.
… За обрій сіло сонце. На приндінцеві луки опустилася вечірня прохолода. Всі танцювали, проводили ігри, конкурси. Літній акорд Співаківки мав справжній мажор: близько дев’ятої вечора відбувся святковий салют, і розпочалася дискотека.
М.Калюжний.фото та відео Р.Карпюк
Шевляков-царь.