Які ж поштові скриньки в під\’їздах будинків?

    
     Кількість передплатників періодики щораз стає меншою. І річ не в тім,що люди перестають цікавитися подіями в країні та в світі. Ні…Проблема доволі проста. Вона пов\'язана із ржавими поштовими скриньками, які за необхідності можна відкрити будь-яким цвяхом.
     Ні для кого не секрет, що чимало поштового риладдя встановлювалося ще а радянських часів. Його стан нині, м\'яко кажучи, вже не витримує критики.
     Газети, журнали, квитанції на оплату комунальних послуг час від часу губляться. Їх можна бачити на підвіконнях,на підлозі під\'їздів. "Турбуються" про це також збирачі металобрухту і макулатури. В результаті - ні періодики,ні скриньок. Валентина Дмитрівна, що мешкає в одному із будинків по вулиці Соборній, 57, бідкається з приводу цього. – Газети не надходять своєчасно, – каже вона, – бо скриньки нагадують відкриті консервні банки. Куди не скаржилися, відповідь одна – немає грошей. Тому нам, жителям, доводиться самотужки оновлювати скриньки, встановлювати на дверях кодові замки.У ЖРЕПі на запит щодо стану поштових скриньок відповіли однозначно: борги за квартплату склали 1 млн. 488 тис. грн. За які гроші можна робити ремонт?У ЦОС №5 журналістів переконували, що утримувати поштові скриньки зобов\'язані не вони. – Відповідно до Закону про поштовий зв\'язок (ст. 23), – зазначає заступник керівника ЦОС №5 Г.Т Дяденко, –  придбання, встановлення  та утримання в належному стані абонентських поштових скриньок здійснює господар житлових і адміністративних будівель. Юристи теж підтверджують – стежити за поштовими скриньками повинні таки ЖРЕПи. Їх відмовки – намагання перекласти відповідальність на когось. Крім того, юристи кажуть, що ЖРЕПи повинні здійснювати планову перевірку та ремонт поштових скриньок два рази на рік. Якщо цього не відбувається, люди мають право звернутися до органів виконавчої влади або з позовом в суд. Щоправда, справа ця марудна. І багато жителів беруться ремонтувати скриньки за власні кошти. Але тоді виникає закономірне питання: якщо все робити за свої гроші, то навіщо  платити квартплату? 
  Питання лишається відкритим. Й доки воно вирішується, є кілька слушних порад.......

    
     Кількість передплатників періодики щораз стає меншою. І річ не в тім,що люди перестають цікавитися подіями в країні та в світі. Ні…Проблема доволі проста. Вона пов\'язана із ржавими поштовими скриньками, які за необхідності можна відкрити будь-яким цвяхом.
     Ні для кого не секрет, що чимало поштового риладдя встановлювалося ще а радянських часів. Його стан нині, м\'яко кажучи, вже не витримує критики.
     Газети, журнали, квитанції на оплату комунальних послуг час від часу губляться. Їх можна бачити на підвіконнях,на підлозі під\'їздів. "Турбуються" про це також збирачі металобрухту і макулатури. В результаті - ні періодики,ні скриньок. Валентина Дмитрівна, що мешкає в одному із будинків по вулиці Соборній, 57, бідкається з приводу цього. – Газети не надходять своєчасно, – каже вона, – бо скриньки нагадують відкриті консервні банки. Куди не скаржилися, відповідь одна – немає грошей. Тому нам, жителям, доводиться самотужки оновлювати скриньки, встановлювати на дверях кодові замки.У ЖРЕПі на запит щодо стану поштових скриньок відповіли однозначно: борги за квартплату склали 1 млн. 488 тис. грн. За які гроші можна робити ремонт? У ЦОС №5 журналістів переконували, що утримувати поштові скриньки зобов\'язані не вони. – Відповідно до Закону про поштовий зв\'язок (ст. 23), – зазначає заступник керівника ЦОС №5 Г.Т Дяденко, –  придбання, встановлення  та утримання в належному стані абонентських поштових скриньок здійснює господар житлових і адміністративних будівель. Юристи теж підтверджують – стежити за поштовими скриньками повинні таки ЖРЕПи. Їх відмовки – намагання перекласти відповідальність на когось. Крім того, юристи кажуть, що ЖРЕПи повинні здійснювати планову перевірку та ремонт поштових скриньок два рази на рік. Якщо цього не відбувається, люди мають право звернутися до органів виконавчої влади або з позовом в суд. Щоправда, справа ця марудна. І багато жителів беруться ремонтувати скриньки за власні кошти. Але тоді виникає закономірне питання: якщо все робити за свої гроші, то навіщо  платити квартплату?         
     Питання лишається відкритим. Й доки воно вирішується, є кілька слушних порад. Якщо скринька виявилася  несправною, потрібно все ж таки звернутися до ЖРЕПу чи іншої установи, на балансі якої стоїть будинок, з письмовою вимогою полагодити або замінити її на нову. Краще буде, якщо спільно з мешканцями будинку чи під\'їзду можна буде написати заяву у довільній формі з вимогою скласти акт стану поштових скриньок. Все це необхідно зареєструвати в ЖРЕПі. На заяву повинні дати  письмову відповідь. Якщо відмовили, треба вимагати відповіді теж у письмовому вигляді. А вже після цього оскаржувати бездіяльність посадових осіб у вищих інстанціях. Акт, з юридичної точки зору, повинен бути підписаний представником ЖРЕП та споживачем, незалежно від того, яку отримали відповідь. Він є дійсним, коли підпишуть документ ще  два споживачі. Можна додати акт до заяви, направленої у відділення поштового зв\'язку, в якій повідомляється про недоставку кореспонденції через незадовільний стан поштових скриньок. У заяві треба вимагати дозволу забирати передплачені видання самостійно у відповідному відділенні зв\'язку.
     І ще одне. Закон України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" встановлює, що ідповідальність за неякісне та несвоєчасне доведення до споживачів аудіовізуальної інформації, неякісну і несвоєчасну доставку передплатних видань, їх пошкодження  та ненадходження за передплатною адресою, інші недоліки в процесі розповсюдження інформаційної продукції несуть організації-розповсюджувачі.Тож розносячи поштову продукцію, листоноші не повинні вкладати газети та журнали у поламані скриньки. У такому випадку листоноша зобов\'язаний доставити кореспонденцію до будинку чи квартири. Якщо раптом не надійшло передплачене видання, то всі претензії слід адресувати поштовикам. Якщо поштар і надалі ігноруватиме ваші вимоги, можна оскаржити його дії у відділенні поштового зв\'язку. Давайте захищати свої права як споживачі інформації.
М.Калюжний.