Наш ІТРЗ вже не везе, він тихо сходить з рейок

  Торік на тепловозоремонтному заводі заборгованість по зарплаті збільшилася на 2 млн. 617 тис. гривень. При цьому чисельність колективу зменшилася на 159 чоловік. Це  склало 33,5 відсотка від загальної   кількості працюючих.
  Лихоманить підприємство  давно.  Про це  знають  як  місцеві  керівники,  так і  очільники  урядових структур. Депутати  міської ради неодноразово зверталися до  профільних комітетів  Верховної Ради України та  до Кабінету Міністрів з проханням втрутитися в ситуацію. Однак  фінансовий стан заводу    не поліпшився. Більше того, борги по зарплаті  ростуть і  на 1 лютого цього року  становили  9 млн. 328,2 тис. гривень. Помітнішою стала   соціальна напруга. Невиплата заробітку  болісно вдарила  по кишенях робітників, особливо тих, хто потрапив  під оптимізацію.  
  ДАЛІ.
  Фото К.Григоренка.

  Торік на тепловозоремонтному заводі заборгованість по зарплаті збільшилася на 2 млн. 617 тис. гривень. При цьому чисельність колективу зменшилася на 159 чоловік. Це  склало 33,5 відсотка від загальної   кількості працюючих.
  Лихоманить підприємство  давно.  Про це  знають  як  місцеві  керівники,  так і  очільники  урядових структур. Депутати  міської ради неодноразово зверталися до  профільних комітетів  Верховної Ради України та  до Кабінету Міністрів з проханням втрутитися в ситуацію. Однак  фінансовий стан заводу    не поліпшився. Більше того, борги по зарплаті  ростуть і  на 1 лютого цього року  становили  9 млн. 328,2 тис. гривень. Помітнішою стала   соціальна напруга. Невиплата заробітку  болісно вдарила  по кишенях робітників, особливо тих, хто потрапив  під оптимізацію.  Аби  звернути увагу  на проблему, вони направили листа до Ізюмського міського голови О.А.Божкова, який терміново скликав  розширену нараду із залученням  провідних фахівців та  представників від адміністрації  ІТРЗ. Йшлося про заборгованість як  по заробітній платі, так і по  соціальних фондах.
   Найбільше цікавило майбутнє заводу. Із  січня 2009 року  він  балансує  на межі банкрутства. А введення  режиму санації  фактично не відбулося, оскільки за  минулі півтора року  тут так і  не спромоглися затвердити план  процедури. Склалося враження,  що нинішня адміністрація  ІТРЗ намагається  звести нанівець  потуги   громади міста зберегти підприємство.
   Тож  міська рада вкотре вирішила звернутися до  Харківської  облдержадміністрації, облради, керівництва країни з проханням  допомогти відновити платоспроможність підприємства і дати  ІТРЗ  надію на  подальше життя.
  М.Іллічівський.
  Фото К.Григоренка.