\”Не я б\”ю, верба б\”є

За тиждень Великдень, уже недалечко червоне яєчко)\" Уже в будинку освяченою вербою торкалися усіх стін і ставили букет на почесне місце – на стіл, підвіконня. Своїм ароматом верба наповнювала оселю атмосферою весни весь період до Великодня і була окрасою столу на саме Світле свято. Викидати засохлу вербу вважалося великим гріхом, тому зберігали її весь рік на покуті з іконами.Коли ж у будинок урочисто вносили нові зелені гілочки, торішню вербу спалювали. Найчастіше господині робили це, коли в Чистий четвер розпалювали піч для паски, – тоді сам вогонь вже вважався освяченим. Сучасні городяни можуть спалити стару вербу в багатті (звісно, в місцях, де це дозволено), або просто закопати в землю.