Дебати кандидатів у президенти: чи потрібні вони виборцям?

Загальнонаціональне опитування населення України було  проведене Фондом «Демократичні   ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології. Польовий етап дослідження тривав з 20 по 26 березня 2019 року Загалом було опитано 1600 респондентів  у всіх областях України, окрім Автономної Республіки Крим. У Донецькій і Луганській областях опитування проводилося тільки на територіях, що контролюються Україною.

Статистична похибка (з імовірністю 0,95 і за дизайн-ефекту 1,5) не перевищує: 3,7% для показників близьких до 50%, 3,2% — для показників близьких до 25%, 2,2% — для показників близьких до 10%, 1,7% — для показників близьких до 5%.

Фінансування опитування здійснене в рамках проекту МАТРА Посольства Королівства  Нідерландів.
Круглий стіл  «Дебати кандидатів у президенти: чи потрібні виборцям і про що?»  проводиться  Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалів заходу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.

• 73,5% українців вважають, що кандидати, які увійдуть до другого туру президентських виборів, повинні брати участь у публічних дебатах між собою: 44% – обов’язково і ще 30% – бажано. Лише 18% вважають, що такі дебати не потрібні.
• У разі, якщо теледебати між кандидатами відбудуться, 42% громадян дивитимуться їх у будь-якому разі і ще 31% – якщо ці дебати будуть цікавими і змістовними.
• Найбільш важливими 5-ма темами дебатів були визнані такі: «Як досягти миру на Донбасі? Як домогтися звільнення окупованих територій Донбасу та їхньої інтеграції в Україну?» (42%); «Як подолати корупцію в Україні?»  (40%); «Як домогтися зростання економіки?» (40%); «Програма розвитку України на роки свого президентства та на більш далеку перспективу» (39%);  «Які проблеми країни кандидат в президенти буде вирішувати в першу чергу, якщо буде обраний президентом?» (5%).
• Виборці недостатньо інформовані щодо пропозицій кандидатів із тих чи інших  важливих суспільних проблем,  особливо виборці Володимира Зеленського. Зокрема,  пропозиції  щодо встановлення миру на Донбасі добре відомі  лише 20%  виборців  Зеленського (40% виборців Порошенка): пропозиції щодо політики стосовно Росії добре відомі 18% виборців Зеленського і 51% виборців Порошенка, пропозиції стосовно реформи збройних сил – відповідно, 10%  48%, пропозиції щодо європейської інтеграції – 22% і 61%, щодо вступу до НАТО – 16% і 62%. А найменше обізнані виборці щодо можливих кадрових призначень обох кандидатів – вважають, що добре знають про це, лише 18% виборців Зеленського і стільки ж виборців Порошенка; пропозиції своїх кандидатів щодо реформування судів та правоохоронних органів знають 14% виборців Зеленського і 28% виборців Порошенка.
• Парламентську форму правління підтримують 6%, президентську – 14%, а більшість громадян (58%) вважають найбільш прийнятною для України сполучення форм президентської та парламентської республіки: 27% – президентсько-парламентську (уряд призначається президентом за згоди Верховної Ради), 32% – парламентсько-президентську (уряд призначається Верховною Радою за згодою президента, більшість влади в руках прем’єра).
• Більшість громадян – 40% певні, що владу президента варто залишити у тому самому обсязі, в якому вона була  останні п’ять років; на думку 25% громадян, владу президента слід розширити, надавши йому право формувати уряд; ще 9% вважають, що вибори президента  слід перенести в парламент і залишити за ним лише повноваження Головнокомандувача Збройних сил.

Соціологічне опитування

Чи відомі Вам пропозиції обраного на даний момент Вами кандидата в президенти щодо політики стосовно Росії?

Фонд Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва.