Навіщо українським дітям 12-річка?

  Згідно з результатами дослідження експертів Всесвітнього економічного форуму, у 2020 році роботодавці найбільше цінуватимуть вміння правильно шукати та переосмислювати інформацію. За прогнозами, затребуваними на ринку праці будуть вміння вирішувати складні завдання, критичне мислення та креативність. Тож виникає питання, чи готує українська школа дітей до подібних запитів майбутнього? Далі. 
На знімку: останній дзвоник у ЗОШ №6.
Фото Ігоря Коровіна.Згідно з результатами дослідження експертів Всесвітнього економічного форуму, у 2020 році роботодавці найбільше цінуватимуть вміння правильно шукати та переосмислювати інформацію. За прогнозами, затребуваними на ринку праці будуть вміння вирішувати складні завдання, критичне мислення та креативність. Тож виникає питання, чи готує українська школа дітей до подібних запитів майбутнього? На жаль, попри виклики 21 сторіччя, наші школярі продовжують вчитися за радянськими шаблонами. Дітей змушують завчати інформацію, але не пояснюють, як нею користуватися та навіщо вона потрібна. Аби українська молодь не залишилась за бортом глобального ринку праці, вітчизняна освіта вимагає термінового реформування. 
Чому не навчить сучасна українська школа?
Увалений Верховною Радою новий закон «Про освіту» визначив напрямки реформування середньої школи до 2029 року. Впродовж трьох років Міністерство освіти та науки розробляло концепцію «Нова українська школа», яка повинна не лише запровадити 12-річне навчання, а й якісно змінити навчальні програми.
«Математика потрібна не тільки як гола теорія, а й на практиці: щоб правильно розсадити сад, або порахувати сімейний бюджет, або спрогнозувати доходи від розміщення грошей у банку. Тобто ми повинні зберегти основу фундаментальної науки, а вона була хорошою в радянській школі, але при цьому обрати ядро знань, необхідних дитині, і навчити їх застосовувати в житті», - пояснює міністр освіти і науки Лілія Гриневич.
Освітяни погоджуються, що реформа назріла давно. Застарілі дані, непотрібні теми, відсутність уваги до внутрішнього світу дитини – незмінна реальність української школи. Ще один фактор, який ускладнює життя українських випускників – це кількість років навчання. У 136 країнах світу тривалість середньої шкільної освіти варіюється від 12 до 14 років. 11-річне навчання в школах залишилося тільки в Україні, Росії та Білорусі, що ускладнює котирування атестатів за кордоном.
Від теорії до практики
В Україні налічується понад 4 млн. школярів, тому будь-які зміни у системі освіти викликають хвилю жвавих дискусій. Попри спірне ставлення до продовження років навчання, більшість батьків та вчителів готова долучитись до реформування. Прикладом вдалої співпраці вже стали зміни до нової шкільної програми, які пройшли розгляд на освітній Інтернет-платформі EdEra. У відкритому обговоренні взяли участь понад чотири тисячі вчителів, батьків та науковців, які запропонували більше ніж вісім тисяч нововведень. Лише після широкої громадської дискусії міністерство затвердило зміни, дозволивши прибрати з програм надмірну теорію, яка була навіть у музиці, образотворчому мистецтві та фізкультурі. Окрім того, було знято розподіл годин за темами навчальної програми. Тепер учитель сам визначає кількість годин та порядок тем, в залежності від засвоєного матеріалу.
«Школа повинна стати не лише джерелом знань, а й навчити наших дітей вчитися, думати, мислити, самостійно приймати рішення. Це є, можливо, однин із найважливіших уроків, який вони мають винести зі школи. Впевнений, що вони мають орієнтуватися не на накопичення знань, а на їхню практичну реалізацію, практичне застосування», – підкреслює Президент України Петро Порошенко.
Шкільна реформа: чи стане 12-й рік зайвим?
Згідно з Концепцією, перехід на 12-річне навчання і старт нової української школи передбачається в 2018-2019 навчальному році. Таким чином, уже наступного року повна середня освіта складатиме три рівні: початкова (1-4 клас), базова, яку можна отримати в гімназіях (5-9 клас), та профільна, якій навчаються у ліцеях або в закладах професійного навчання (10-12 класів). У міністерстві освіти пояснюють, якщо перші два етапи – підготовчі та спрямовані на те, щоб адаптувати учня до життя в соціумі і навчити необхідним базовим речам, то останній етап – це цілеспрямована підготовка до подальшого навчання у вищих навчальних закладах.
За новою концепцією старшокласники зможуть обирати спрямування навчання: академічне або професійне. В академічному циклі школярі самостійно визначатимуть предмети для поглибленого вивчення, аби після школи навчатись у ВНЗ за скороченою програмою. Профтехнічний цикл навчання дозволить учням здобувати середню освіту та першу професію одночасно. Таким чином, випускник 12 річної школи вже буде фахівцем із можливістю працевлаштування.
Водночас, незважаючи на доданий рік навчання, навантаження на школярів повинно зменшитися за рахунок зміни програми та скорочення обов\'язкових предметів. Якщо зараз таких дисциплін у старшій школі 22, то в майбутньому їх буде всього 9. За словами представників міністерства, сьогодні на вивчення одного предмета в середньому виділяється 1,5 години, за які просто неможливо ґрунтовно вивчити дисципліну. Тому відтепер у старшій школі з’являться інтегровані предмети, наприклад, алгебру та геометрію викладатимуть як один предмет «Математика». В МОН вважають, що в такому вигляді учні зможуть отримати уявлення про загальну картину світу, але не будуть витрачати час на те, що не буде потрібне їм у подальшому житті. У школі запровадять нові предмети, які будуть корисними у сучасному світі – програмування, фінансова грамотність, психологія взаємин, підприємництво. Окрім того, школярі зможуть сфокусуватись на вивченні державної і двох іноземних мов.
Більшість фахівців погоджується, що найголовніша зміна, яка повинна відбутись у шкільній системі, – це зміна мети навчання. Школярі не повинні зубрити без розуміння, а думати і вирішувати завдання різними способами, вчитись викладати свої думки, знати свої права і можливості у сучасному світі. Тож «зайвий» рік навчання може бути не зайвим за умови якісної зміни освіти і підвищення рівня свідомості юних українців.
Центр громадського моніторингу та контролю.