Левківці- 300 років

Вам також може сподобатися...

Немає відповідей

  1. художник :

    Левківка моя

    На Дінцевих буграх
    посадила Левківка хатинки,
    і у наші серця
    поселила надії – святинки.
    Щоб на вітрі життя
    свічка долі повік не згасала,
    щоб палкі почуття
    у велику родину єднали.
    Ти, Левківко моя,
    богостворений батьківський крає,
    ти коріння моє,
    що нас живить і що не вмирає.
    Розбрелись хто-куди
    твої діти – пелюстки ромашки…
    Але ти не сумуй –
    повернуться в гніздо твої пташки.
    Я радію за всіх,
    хто з тобою не зміг розлучитись.
    чия стежка душі
    не змогла по світах загубитись.
    Ой, Левківко моя,
    не забудь, що ми всі твої діти,
    і що кожен із нас
    завжди буде за тебе радіти.
    …Знов на кручі стою
    і дивлюся, як сонце сідає.
    Ти, Левківко моя,
    незабутній мій батьківський крає.

    Петро Ситник.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *